Популяризація книги та читання через образно-діалогову та виставкову роботу (опис досвіду роботи)

Зміст

Вступ

Розділ 1. Використання традиційних та інноваційних форм роботи      бібліотеки із залучення до читання

Розділ    2.  Вивчення читацьких інтересів та формування читацької культури    школярів

Розділ 3. Спільна робота бібліотекаря і вчителя із залучення дітей  до систематичного читання 

Розділ 4. Бібліотерапія  як складова роботи шкільної бібліотеки у соціалізації особистості

Розділ 5. Бібліотечне обслуговування школярів, які займаються науково-дослідницькою діяльністю

Висновки

Список використаної літератури

 ВСТУП

       Читання в історії розвитку людства завжди відігравало важливу роль. Воно охоплює всі сфери нашого життя: зумовлює освітню, інформаційну, пізнавальну, професійну діяльність людини. Можна наводити численні приклади висловлювань авторитетних людей, у яких книга і читання розглядаються як один з головних засобів соціалізації людини - його духовного, інтелектуального, творчого розвитку. Але, на жаль, нині бібліотекарі  занепокоєні тенденцією до зниження рівня дитячого читання. Причини, через які діти не читають, усім відомі:  тотальне захоплення  новими технологіями; перевага "ділового" читання над читанням "для душі"; відсутність зацікавленості батьків у читанні; низька матеріально-технічна база бібліотек, нестабільне комплектування їхніх фондів.

     Проблема  «не читання» – одна з найгостріших у  сучасному соціумі.  Як відомо, криза дитячого читання проявила себе більш за все у втраті інтересу до цього виду занять. Для значної частини нинішніх дітей читання сьогодні є просто необхідним видом навчальної діяльності. Чим старшою стає дитина, тим менше часу вона приділяє  читанню, частіше звертається до мережі Інтернет. З часом читання починає носити більш ділову форму, з роками в дитини з’являються нові обов’язки, і часу на читання стає дедалі менше.   На сьогодні більшим попитом користуються видання для дітей дошкільного і молодшого віку, а старші обмежуються читанням тільки програмних творів.

     Водночас соціологи і психологи, так само як і бібліотекарі, зазначають, що діти, які не читають, частіше за інших не знаходять виходу зі складних ситуацій, гірше  орієнтуються  в складнощах  дитячого  сприйняття  світу,  частіше потрапляють в асоціальні групи, відчувають дискомфорт у процесі спілкування  з  однолітками,  стають  самотніми,  замкнутими, розгубленими.

     Повернути дітей до книги, сформувати інтерес до читання – ось головні завдання, над якими працює наша бібліотека.

     Мета роботи:

• виявити стратегічні напрямки щодо використання традиційних та інноваційних форм роботи шкільної бібліотеки;
• запропонувати ефективні методи залучення дітей  до читання та можливі шляхи для стимулювання зростання читацької активності, а також підвищення рівня їх читацької компетентності; 
• поділитися власними  ідеями, що створюють атмосферу радісного читання і комфортного середовища для інтелектуального спілкування; 
• розкрити важливість спільної роботи бібліотекаря і вчителя із залученням дітей до систематичного читання.

     Головний напрямок: підтримка та пропаганда читання як основи інтелектуального та особистісного розвитку дитини.

 Завдання: 

розглянути форми роботи для розвитку читацьких інтересів у дітей шкільного віку;

узагальнити  досвід  використання сучасних технологій в обслуговуванні читачів-дітей.

 РОЗДІЛ 1. Використання традиційних та інноваційних форм роботи    

         бібліотеки із залученням до читання

          Книга завжди відігравала велику роль у процесі виховання підростаючого покоління. Саме через неї збагачується й поглиблюється мислення; підліток починає думати й розуміти інших, а значить – і самого себе, відбувається залучення до загальнолюдських цінностей; збагачується життєвий досвід; розкриваються творчі здібності, здатність до співпереживання; засвоюються моральні норми взаємодії між людьми.     Навчити дітей насолоджуватися читанням, зробити його привабливим і улюбленим заняттям – ось основне завдання бібліотек, які обслуговують дітей. І допомогти в цьому можуть нетрадиційні форми роботи, що сприяли б неформальному спілкуванню читачів, цікавому проведенню дозвілля.     Для урізноманітнення діяльності, збільшення кількості  користувачів наша бібліотека шукає нові і сучасні форми роботи. А саме, у своїй практиці використовуємо такі цікаві ідеї.  

Акція «2100 секунд казкового читання», головна умова якої - читання вголос. Мета: формування читацької активності; вдосконалення навичок виразного читання; розвиток читацького інтересу. Завдання: знайомство читачів з найкращими народними казками світу; популяризація кращих книг класиків дитячої літератури та сучасних письменників–казкарів; відродження і розвиток традицій сімейного читання (ДОДАТОК А).

     Для всіх категорій користувачів організовуємо бібліотечний уїк-енд — відпочинок у бібліотеці. Це комплексний захід, до програми якого можуть входити: зустрічі-бесіди з людьми різних професій; різноманітні літературні конкурси, ігри, вікторини; огляди літератури; бесіди-рекомендації; виставки літератури та інше. Наприклад, «Поетичний зорепад І.Франка», «Книжкова країна запрошує!», «На хвилях читацьких захоплень».

Бібліографічна мозаїка – форма представлення довідково- бібліографічного апарату бібліотеки в цілому або ж певної групи бібліографічних матеріалів (бібліографічних покажчиків,  списків, нарисів, оглядів, дайджестів, шорт-листів)  із метою популяризації їх як джерел ефективного пошуку інформації («Три чарівні буви ДБА», «Читай! Дивуйся! Захоплюйся!»).

Бібліомікс (від англ. mix – змішувати) – тематичний бібліографічний огляд, до якого включають різноманітні бібліотечні документи («Рідна фауна і флора оживають в їхніх творах», «Країною фантастичних пригод», «Твоє майбутнє – у твоїх руках», «Шляхами олімпійських перемог», «На дозвіллі не сумуй – прочитай і поміркуй!», «Книжкові хіти-2016»).

Буккросинг (від англ. book – книга, crossing – рух) – рух книголюбів, що діють за принципом «прочитав – передай іншому». В бібліотеці прочитані книги залишають на спеціальній поличці, з якої будь хто може взяти для себе книгу. Головна ідея – «відпустити» книжку в мандрівку світом (звільнити її), таким чином перетворюючи світ на відкриту бібліотеку.

Подібною формою роботи до буккросингу є організація книжкових фрімаркетів (від англ. freemarket – безкоштовний магазин) – місце, де можна залишити прочитані чи безоплатно взяти залишені будь-ким  книги. Мета: викликати зацікавленість до читання, розширити читацьке коло інтересів. Книжковий фрімаркет у бібліотеці може бути як постійно діючим, так і організованим у формі окремого заходу («Богатство – у книжках!», «Книга – сила, що рухає світом!», «Зроби собі свято – ЧИТАЙ!», «У книжці шукай не букви, а думки!», «Книга – це світ у твоїх долонях»).               

Калейдоскоп прочитаних книг  є досить ефективним, адже це можливість продемонструвати читачам, що читання може бути пов’язане не тільки з навчанням, а й з розширенням кругозору. Однією  з  умов  проведення  цього  заходу є завдання не лише прочитати і цікаво розповісти про книгу, але й знайти літературознавчі матеріали, рецензії на цю книгу та відомості про автора («Почитай, не пожалкуєш!», «Книжковий саквояж із літніх прогулянок», «Читач сказав: БРАВО!»).  (ДОДАТОК Б).

Бібліотечний non-stop (від англ. non-stop – безперервний, безупинний) – формат проведення масового заходу, який триває  впродовж одного  чи  кількох днів, згідно його програми. Захід може бути сплановано до якогось свята, проводитись у рамках тематичних та предметних тижнів («Шкідливі звички: міраж та дійсність», «Безпечний рух – твій вічний друг», «Щедрі розсипи книжкових пригод», «Математичні обрії дітям»). При цьому бібліотека перетворюється на майданчик для відкритого інтерактивного спілкування з цікавими людьми.

Бібліофреш – (фреш, в перекладі з англ. означає свіжий) бібліографічний огляд книжкових новинок  «Планета книжкова – веселкова», «Від сторінки до сторінки презентуємо новинки», «Коктейль поетичних новинок».

Бібліошопінг (від англ. shopping – відвідування магазинів з метою придбання товарів) – форма масового заходу, під час якого один учасник, прорекламувавши книгу, пропонує іншому «придбати» її, тобто взяти в користування з бібліотечного фонду («Натхненні книгою», «Книжкова симфонія», «Літературний бартер», «Цю книгу я взяв би на безлюдний острів», «Ульотне читання»). Також бібліотекар намагається привернути увагу користувачів до книг за допомогою різних маркетингових прийомів (зокрема, використовують ай-стопери, музику, кольори), а при розміщенні «книжкових товарів» ураховують інтереси різної читацької аудиторії.

Бібліотрансформер – це максимально повна фактографічна та бібліографічна  інформація  про  об’єкт   бібліографування,   розміщена   з використанням різних форм і засобів. Наприклад, бібліотрансформер, присвячений творчості того чи іншого письменника, може складатися з таких модулів, як: книжкова закладка, інформаційна листівка, інформаційно-бібліографічний словничок, мультимедійний урок-презентація, вікторина   (до  річниці    М.Грушевського:   книжкова   виставка-портрет «Фундатор відродження України», бліц-інформація «Легендарна постать України», урок-презентація «В його серці жила Україна», книжкова закладка «На шляху до правди – М.Грушевський», вікторина «Зевс історичного олімпу». Практики запевняють, що бібліотрансформер – це жива форма рекомендаційної бібліографії, котра дає широкі можливості для його використання в повному обсязі або лише окремих  частин, як в індивідуальній, так і в масовій роботі, а також для створення на його основі власного інформаційно-бібліографічного продукту.

Літературний квест  - це один з варіантів гри-пошуку, настільки популярної в наш час в молодіжному середовищі. Маршрут літературного квест-орієнтування пов'язаний з сюжетом і героями запропонованих для читання книг. Кожна зупинка в маршруті - це пам'ятні місця та сюжети літературного твору  («У пошуках ВООK-ляндії», «Літературний дозор», «Казкові джунглі», «Бібліотечне занурення», «Пошуки скарбів на острові Читання»).

Книжковий дрес-код - форма масового заходу, на якому презентують  саме ті книги, які можна вважати обов'язковою складовою іміджу сучасної людини («Літературна смакота», «Читання без зупинки», «П`ять зірок»).

Літературний слем «Кіно в твердій обкладинці». Значна частина сучасних дітей сьогодні захоплюється музикою,  переглядом улюблених фільмів, мультфільмів, ніж читанням книжок. Ідея заходу полягає в тому, щоб,  спираючись на їхні вподобання, скерувати їх на читання екранізованих книг.  Реалізація ідеї:  створення у бібліотеці команди учнів  з найкращих читачів  під  назвою «Бібліо – промоутери». Ці учасники, разом з бібліотекарем, готують рекламу своїх улюблених книг, на основі яких були створені художні або мультиплікаційні фільми. Реклама книги, яка найбільше сподобалась жюрі, стає переможцем. Підсумком стає перегляд фільму або мультфільму, створеного за цією книгою.                                          

Читацькі перегони «Я МОЖУ: 50 днів – 25 книжок!». Мета заходу: заохочення до систематичного читання учнів молодшого шкільного віку, підсилення інтересу до книги, розвиток техніки читання, популяризація сучасної та класичної літератури для дітей. Ідея дозволяє на практиці довести учням  їхню високу спроможність щодо досягнення будь-якої мети. Суть ідеї: бібліотекар  пропонує  групі  дітей-читачів  змагальну форму  роботи,  яка полягає у читанні певної кількості книжок за певний час. Учасники читають запропоновані книжки і ведуть «читацький міні-щоденник» прочитаного, у якому відмічають кількість прочитаних книжок, короткі відомості про них, свої враження і оцінку від 1 до 5. По закінченню читання учасники здають «читацькі міні-щоденники» бібліотекарю для визначення лідерів читання. Оцінка результатів: розширення кола читання, організація змістовного та корисного дозвілля дітей, набуття вміннь учасниками визначати основну думку художнього твору і давати йому оцінку, формування позитивного іміджу бібліотеки серед школярів та їх батьків, учителів.                                                      

«Велика читацька пригода» - ця гра - новий формат проведення бібліографічного огляду на основі однієї книжки. Суть гри полягає в тому, що діти, подорожуючи картою, створеною за сюжетом обраної книги, і дійшовши до фінішу, не дізнаються,  чим закінчаться пригоди головних героїв обраної книги. Це для того, щоб зацікавити учасників до самостійного прочитання твору та залучити їх до систематичного читання. Мета: формування читацької  активності,  розвиток  читацького  інтересу та дитячої уяви. Завдання: ознайомлення читачів з книгами, згідно з  їх інтересами та уподобаннями, популяризація кращих книг класиків дитячої літератури та сучасних українських письменників, виховання потреби в систематичному читанні.

Проект «BOOK-експерти» спрямований на виконання таких завдань: формування читацьких інтересів; розвиток критичного мислення; освоєння навичок роботи в групі. Мета - заохочення до систематичного читання учнів школи, підсилення інтересу до читання новинок сучасної художньої літератури, активне спілкування з однолітками, створення виставки-рейтингу нових надходжень. Інноваційність ідеї полягає у створенні умов для співпраці дітей одного віку, які б змогли оцінити художній рівень твору і допомоги іншим читачам у виборі вартісних книжок. Бібліотекар пропонує читачам створити “експертні” групи у кількості  3-5 чоловік, завдання яких

полягає у читанні та оцінюванні новинок художньої літератури. Створені групи обирають і читають книжки-новинки. По закінченню читання учасники групи індивідуально оцінюють книжку за 5-бальною системою і вираховують середній бал. З прочитаних книжок та висновків експертної групи створюється книжкова виставка-рейтинг «БібліоЕКСПЕРТИ радять» для усіх читачів бібліотеки.                                                                 

FАMILY-БАТЛ читацьких уподобань - сімейний захід з популяризації художньої літератури для читачів-підлітків у бібліотеці у новому форматі.  Його завдання: розвивати сімейне читання, познайомити дорослих з художніми творами, які читають їх діти, популяризувати як сучасні твори, так і добре відому класику. Інтерактивний захід проходить у два етапи, під час яких команда «Батьки» змагається з командою «Діти», виконуючи цікаві завдання, презентуючи свої улюблені книги. Перший етап (підготовчий): до бібліотеки запрошуються читацькі сім’ї, формуються дві команди (приблизно 5-6 учасників), обирається капітан. На раніше створеній книжковій виставці учасники змагань обирають 5-6 книжок на вибір. Команда «Діти» обирають свої улюблені  твори, а учасники команди «Батьки» обирають улюблені твори своєї юності. Домашнє завдання: цікаво представити свою команду (3 хв); розробити коротку рекламу-промоцію читання або бібліотеки (слоган, девіз); втілити у життя літературного героя (за допомогою маски, костюму, монологу); розіграти один  цікавий діалог з обраних книг; скласти 3 запитання для команди опонентів. Другий етап:  через тиждень-два у бібліотеці зустрічаються дві команди на родинному батлі.  Обирається журі,  за кожне виконане завдання, виставляються  бали (від 1 до 5). Завдання Family-батлу: представлення команди (2-3 хв); презентація створеної бібліотечної реклами; експрес-оформлення книжкової виставки з улюблених книг; виступ літературних героїв з обох команд; запитання від команд один одному;  медіа-вікторина. Фінал:  перемагає команда,  яка набрала найбільшу  кількість  балів.   Переможці   отримують дипломи. Бібліотекою створюється рекламна закладинка, яка буде рекламувати  книги від команди переможців. (ДОДАТОК В).                       

«Літературний дартс» – бібліотечна гра з літературними загадками, ребусами у форматі гри дартс, яка допомагає читачам проявити себе  не тільки влучними стрільцями, але й показати своє вміння вільно орієнтуватися у книжковому фонді. Мета та завдання: всебічне розширення читацького кругозору; формування читацьких інтересів; підсилення інтересу до читання літератури певної тематики; розвиток навичок орієнтування у виборі художньої та галузевої літератури; ознайомлення під час гри з бібліотечними термінами: шифр, каталог, роздільники, систематизація літератури; урізноманітнення цікавого та корисного дозвілля читача у бібліотеці. (ДОДАТОК Г).

«Начитані та щасливі» - це бібліотечна версія популярного телевізійного проекту  «Зважені та щасливі». Суть гри полягає в тому, що користувачі бібліотеки,  які  не  цікавляться  читанням  та літературою,  беручи участь у   проекті, починають читати для власного задоволення. При цьому ще й змагаються за головний приз. 

     Гострим питанням сьогодні є вміння дітей спілкуватися, тому пропонуємо таку форму роботи, як БРЕНД-АВТОР-ШОУ (упізнаний автор). Мета та завдання: популяризація «бренду письменників Донеччини» та їх творчості; допомога дітям розвинути навички міжособистісного спілкування, сприяння розвитку їх комунікабельності; залучення дітей до активної читацької діяльності, розширення  і  поглиблення  читацького  кругозору. У рамках заходу діти поділилися на  письменників Донеччини та кореспондентів. Групою «письменники» було  представлено уривки з творів, а діти з групи «журналістів» ставили їм питання; творча скринька «Як би я писав цю книгу…» зібрала дитячі ідеї власного закінчення творів.    Різноманітних форм роботи з користувачами є безліч, і неможливо поставити на цьому крапку. Адже робота в сучасних умовах – це постійний пошук невикористаних резервів. Тому необхідно прагнути і надалі реалізовувати всі свої можливості, енергію , професіоналізм та не зупинятися на досягнутому - постійно поповнювати скарбничку форм роботи з читачами, поєднуючи традиційні та інноваційні методи.

  РОЗДІЛ 2. Вивчення читацьких інтересів та формування читацької культури    школярів.

      Проблема залучення до читання, формування читацьких навичок, пріоритет читацьких інтересів, їх вивчення та задоволення відповідно до можливостей бібліотеки, формування у дітей потреби в книзі - було і буде основною метою шкільної бібліотеки.     Читацький інтерес — це форма вияву пізнавальної потреби (читати, щоб знати), що спонукає до свідомої діяльності з певним колом книжок, яким читач віддає перевагу перед іншими, тому що відчуває в них особливу потребу.     Серед читацьких інформаційних потреб, як і pаніше, переважають пов’язані зі шкільним процесом: додаткова література до теми уроку, написання переказу, твору, доповіді, складання списку з тієї чи іншої теми, програма позакласного читання і т.п.

     Для вивчення читацьких інтересів учня бібліотекою використовуються різні методи аналізу: аналіз читацьких формулярів, щоденників читання; відгуків дітей про книгу, малюнків та інших дитячих робіт на теми прочитаного; опитування (бесіди, анкетування); спостереження (фіксація поведінки читача в бібліотеці).      Щорічно бібліотека проводить анкетування учнів з виявлення читацьких інтересів та якості читання.  Анкети складаються в залежності від віку читачів та мети їх вивчення. Дані анкетування використовують для якісного обслуговування читацьких інтересів як з художньої,  так і з довідкової літератури, загальні дані по кожному класу оголошуються з метою формування в учнів  культури читання. (ДОДАТОК Д).      Маючи результати такого  дослідження,  доцільно оформити діаграму для подальшого прогнозування того чи іншого явища.

     Однією із найважливіших форм виявлення читацьких інтересів є бесіда. Записуючи читача до бібліотеки, бібліотекар з'ясовує рівень навчальних досягнень, улюблені шкільні предмети, інтереси, уподобання, у яких гуртках займається, про що любить читати. Дані заносяться до формуляру (зручно мати готовий опитувальник). Ці записи періодично доповнюються й уточнюються, вони допомагають краще задовольнити інтереси й вимоги читачів, визначити напрямок роботи з керівництва читанням. Рекомендуючи читачеві книгу, звертаємо увагу на елементи книги, враховуючи при цьому вік. Якщо твір екранізований, бібліотекар, посилаючись на кінофільм, говорить, що книгу читати набагато цікавіше. При поверненні книжки бібліотекар має співрозмову з учнем, з якої можна виявити недоліки в роботі читача над книгою (неуважне читання, поспішність тощо).

     Важливим етапом у вивченні читацьких інтересів є аналіз формулярів читачів. Особлива увага приділяється формулярам обдарованих дітей, яким требна педагогічна увага, невстигаючих, слабко читаючих, з якими бібліотекар працює індивідуально.  Щоб отримати більш повну картину про читацький інтерес і характер читання учня, треба  обов`язково дізнатись,  що саме спонукало його обрати  цю книгу. Для цього в формулярі заповнюється графа з умовними буквами: «ШП» - шкільна програма, «ПБ»- порада бібліотекаря, «ПТ»- порада товариша, «ВЧ»- вибір читача, «КВ» - книжна виставка.      Аналіз читацького формуляра допомагає  зробити не тільки кількісний, але і якісний прогноз. Така робота дозволить оцінити ситуацію й сформулювати рекомендації щодо подальшого читання дитини.

     Джерелом вивчення читацького сприйняття про книги є відгуки про них. Учні 4-11 класів оформлюють свої роботи, які бібліотекар розміщує на стенді «Навігатор книжкового світу» у розділі «Твоє слово, читач!» (ДОДАТОК Е). Відгуки також використовуються для керівництва читанням, для рекомендації  книг іншим читачам,  зберігаються   в  теці  «Починай  книжки  читати – про все на світі будеш знати!».                                                    

    Виходячи з вищесказаного, можна зазначити, що вивчення читацьких інтересів є важливою частиною роботи з читачами. Маючи відомості про  індивідуальні схильності, інтереси дітей, рівень їх розвитку, бібліотекар має змогу  більш конкретно планувати та систематизувати свою діяльність з розширення кола читання учнів школи.     Запорукою успішного ке­рівництва читанням дітей є максимальне розкриття книжко­вого фонду в умовах відкритого доступу. Відкритий доступ до бібліотечного фонду – це один із шляхів прищеплення інтересу до книги, оскільки саме він допома­гає виховувати у читачів такі риси, як чесність, відповідальність, допитливість. Відкритий доступ до фонду особливо необхідний тим дітям, інтереси яких ще не сформовані. Він дає змогу чи­тачам детальніше познайомитись з фондом та вибрати книгу.   Для більш повного розкриття і задоволення інформаційних потреб учнів в нашій бібліотеці організовано зонування: «Абонемент», «Книжкова гойдалка» (література для учнів 1-2 класів), «За знаннями в книжковий світ» (3-6 кл.), «Країна цікавих уроків» (література на допомогу вивчення шкільних предметів 5-11 кл.), «Я – компетентний читач!» (консульт-куточок для учнів 5-9 класів), «Твори української та світової літератури», «Читальна зала». (ДОДАТОК  Ж).                                         
     Однією з найбільш ефективних форм роботи з формування читацьких інтересів є книжкова виставка. На виставці читач бачить водночас кілька книг, з якими безпосередньо може ознайомитися  та переглянути кожну.            У бібліотеці протягом навчального року оформлено такі виставки: «Крокуй книжковою  стежинкою  до   скарбів  знань»   (5-7 кл.);  виставка-мандрівка «Острів Книголюбів» (2-4 кл.); озвучена книжкова виставка-гра «Герої дитячих книжок у мультфільмах» (1-6 кл.); виставка-заклик «Читай українською!»       (4-6 кл.);   виставка-рекомендація     «Прочитай – мені сподобалось!» (4-8 кл.); виставка-натхнення «Ви не читаєте – тоді ми йдемо до вас!» (7-9кл.) тощо. (ДОДАТОК  З).

   Розширюючи діапазон пізнання книги учнями середнього та старшого шкільного віку, практикую один з принципів формування читацьких інтересів  «До корисного – через цікаве» шляхом  проведення пізнавальних ігор, літературних кругозорів, турнірів та інше.  Серед них: сторисек «Торба пригод», синквейн «Ульотне читання», гра слідство ведуть читачі «Велика читацька пригода», бібліоконструктор «Обличчя моєї книги», фото-сушка «Прочитай-подивись–знайди!», гра-анкета «Читаміни для дитини», гра «Зачароване BOOK-коло», захист читацького формуляра «Акули книжкового океану». Намагаємося зробити все, щоб книги стали для школярів спочатку джерелом цікавого, поступово переходячи у джерело навчальної інформації.

     Неможливо формувати інтерес до книг без проведення інформаційно-бібліографічних оглядів літератури, а саме: «В бібліотеку завітай – нову книжку прочитай!», «Острів літературних скарбів», «Український книгопростір»; складання планів читання «Що читати далі?», «Читання для гарного настрою»; оформлення рекомендаційних списків літератури: «Мандрівка країною казок», «Творці фантастичних світів», «Читання для навчання»; закладок «Хочу читати – з чого почати?», «Від читача – до читача»; пам`яток «Для тебе, ерудите!»,  «Книжковими стежками літа»; буклетів «Десять мудрих книг для гарного настрою», «Читати – модно!» листівок «А у нас – для вас…», «Книжковий букет письменників-ювілярів».   Отже, успішною і результативною, на мою думку, робота шкільного бібліотекаря буде за умови дотримання таких правил: «Бібліотекар і учень - партнери. Поважайте один одного!»,  «Кожен учень – унікальна обдарована особистість. Відкрий її!», «Не марнуй свій вільний час. Використай його для читання!»,    «Читання – це скарб. Наповни ним себе!».  

 РОЗДІЛ 3. Спільна робота бібліотекаря і вчителя із залучення дітей 

 до систематичного читання   

  Сучасний навчально-виховний процес спрямований на виховання учня - суб'єкта культури і власної життєтворчості. Школа, бібліотека, учитель, класний керівник мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості. Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книжкою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів - пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів та  бібліотекаря.     Складаючи програму бібліотечних уроків, бібліотека намагається забезпечити пос­тупове набуття та поглиблення знань учнями, дати їм поняття про книгу і бібліотеку: від за­гального ознайомлення в молодших класах до знання змісту окремих розділів книжкового фонду, до впевненого використання каталогів і картотек, бібліографічних посібників в старших класах. На кожному наступному занятті вико­ристовується більш складний матеріал, а бібліотекар має можливість керувати пізна­вально-практичною діяльністю учнів, сприяючи їх творчому зростанню. При розробці бібліотечних уроків прагнемо, щоб вони були цікавими, емоційними, доступними за змістом, відповідали фізіологічним та психологічним особливостям відповідної вікової категорії («Планета читайликів», «Бібліотечний архітектор», «Калейдоскоп довідкової літератури», «Науково-пізнавальна література та робота з нею», «Методи самостійної роботи з книгой», «Бібліотечно-бібліографічні засоби пошуку літератури» тощо). (ДОДАТОК І)

       Бібліотека - ідеальна «територія» для співпраці бібліотекаря і вчителів-словесників, метою якої є докладання зусиль, щоб навчити дитину самостійно шукати,    «здобувати»,  переробляти,  критично    підходити   до  будь-якої інформації, робити власні висновки, працювати з різноманітними довідковими джерелами. Діяльність бібліотекаря і вчителя здійснюється в декількох напрямках: уроки літератури, читацькі конференції, конкурси читців, тижні української мови та літератури, заходи до Дня української писемності та мови, Дня рідної мови,  Шевченківських свят, презентації і прем’єри книг письменників-ювілярів (конкурс акровіршів «Мова українська, гордосте моя»; конкурс читців «Скрипалі Шевченківського слова»); літературний круіз «Читання – це дихання розуму»). (ДОДАТОК Ї).  
     «Кожен день, кожен урок має з бібліотекою зв’язок» - це гасло вчителів-предметників у напрямку спільної роботи з бібліотекарем. Підтвердженням є  використання різніх форм роботи, а саме: бінарні уроки, уроки-подорожі, уроки-конференції, уроки-екскурсії, інтелектуальні турніри, бібліографічні та рольові ігри, історичні марафони, бібліо-турне («Книга: подорож у часі», «Подорож до галактики довідкової літератури», «Математичне ревю», «Таємничий манускрипт», «Читання без обмежень»).  Бібліотека також надає допомогу в підготовці до шкільних, районних та Всеукраїнських олімпіад, спільно з педагогічним колективом бере участь у проведенні предметних тижнів, місячників («Увага! Діти на дорозі», «Стоп: насильству!»,  «Мораль. Право. Ми.», «Здоров`я дітей – здоров`я нації!»).     Бібліотека завжди бере участь у проведенні в школі щорічного Тижня початкової  школи «Мудрість книг допомагає у навчанні». Заходи в рамках Тижня завжди перетворюються на справжні свята читання, корисного і веселого спілкування, творчого натхнення. Добре налагоджена робота з вчителями початкових класів та вчителями-філологами щодо літнього читання школярів. Створюючи інформаційні списки, враховуються вимоги шкільних  програм,   читацькі    інтереси     учнів,   наявність   у  фонді бібліотеки     потрібної    кількості запропонованих книг; складається інформ-картотека творів для учнів 1-10 класів.     Позанавчальна діяльність є складовою частиною навчально-виховного процесу та однією з форм організації вільного часу учнів.     Співпрацюючи з бібліотекою, класний керівник розширює коло читання, сприяє формуванню культури спілкування, розвитку особистості, формує міжособистісні відносини. Бібліотекар на прохання класних керівників добирає літературу на виховну годину,  оформлює книжкові виставки на відповідну тематику,  допомагає підібрати цікавий матеріал для позаурочного заходу. На запрошення класних керівників бібліотекар відвідує батьківські збори, на яких проводить огляди літератури; індивідуальне та групове повідомлення про те, як читають  їхні діти; анкетування, бесіди («Як розвинути любов до читання», «Пріоритети родинного читання», «Повернення книг до бібліотеки – закон для всіх», «Правила відшкодування загубленних книг та підручників», «Роль сім'ї  у розвитку читацьких умінь»).     Виховуючи дбайливе ставлення до книги, класний керівник організовує екскурсії до шкільної бібліотеки, а також роботу у «Книжковій лікарні», де бібліотекар проводить майстер-клас з усунення пошкоджень книги. (ДОДАТОК К).  

       В класних колективах проходять  рейди-перевірки стану підручників «Книга крокує по парті».  Цікавою і корисною формою співпраці класного керівника і шкільного бібліотекаря є проведення у класі конкурсів, а саме: знавця української поезії,  найчитаючого учня, найуважнішого читача, знавця історичної літератури, знавця народних і авторських казок та інше.     Через плідне спілкування трикутника "вчитель - бібліотекар - учень", активніше протікає сприйняття навчального матеріалу, гостріше стає спостереження, активізується емоційна й логічна пам'ять, інтенсивніше працює уява дітей. Така співпраця допомагає точнішому вивченню читацьких інтересів, тіснішому контакту з дітьми для подальшої індивідуальної роботи, надає можливість спільного проведення масової роботи з пропаганди книги та читання.

 РОЗДІЛ 4. Бібліотерапія  як складова роботи шкільної бібліотеки 

у соціалізації особистості.

      Бібліотерапія є розділом психотерапії читачів, що використовує художню літературу в якості однієї з форм лікування словом. Бібліотерапія передбачає читання книг і журналів для регенерації нервової системи та психіки людини. Також вона досліджує можливості профілактичної роботи з книгою. В основі бібліотерапії лежить практична діяльність у сфері впливу книги за рахунок правильно підібраного матеріалу для читання, а також методи й форми роботи з читачами, які вимагають особливого догляду. Бібліотерапія надзвичайно ефективна при роботі з дітьми, чия уява активно сприяє її терапевтичному ефекту.

     Мета застосування бібліотерапії: сформувати у дитини адекватне уявлення про себе; покращити розуміння людської поведінки та мотивації; сприяти формуванню самоповаги; допомогти розширити коло своїх інтересів; зменшити емоційне і розумове напруження; показати підлітку, що він не перший і не єдиний, хто зустрічається із такою проблемою; продемонструвати, що існує кілька варіантів її вирішення; допомогти відверто говорити про неї. Користувачі бібліотерапії в нашій бібліотеці - переважно молоді люди (від молодшого школяра до підлітка), яким також не бракує труднощів, пов`язаних із віковими і психологічними змінами періоду дорослішання.

      В залежності від того, на які групи користувачів спрямовані бібліотерапевтичні дії, вони можуть переслідувати різні цілі:

• адаптаційні функції (для дітей та молоді з різними видами неповносправності),
• функції ресоціалізації (для дітей та молоді з асоціальними проблемами),
• профілактичні функції (для молодих людей, яким загрожують проблеми емоційного характеру),
• загальнорозвиваючі функції (для всіх, хто переживає різноманітні труднощі і проблеми  дорослішання).                                                         

     Терапевтичний процес повинен забезпечити дітям отримання позитивного досвіду, пов'язаного з актуалізацією власного інтелектуального потенціалу; надання допомоги у створенні такого образу людини з певними відхиленнями або хворої, в якому позитив переважає над негативними почуттями; допомога у створенні довіри до себе та інших людей; вироблення мрій та власних поглядів; отримання права на вирішення своєї долі (з дотриманням соціальних і моральних норм).

     Перш ніж вдаватися до бібліотерапії, слід пам'ятати, що це не випадкова рекомендація певної книги окремій людині - це продумана послідовність дій, яка вимагає ретельного планування.

     Основні етапи бібліотерапевтичної роботи (за Пардеком):

    1) з'ясування;

    2) підбір;

    3) презентація;

    4) завершальна стадія.

     Під час перших двох етапів слід визначити потреби учня і підібрати книги, які відповідають специфіці проблеми. Процес добору вимагає професійних умінь і навичок, оскільки книги повинні забезпечувати правдиву інформацію про проблему. Книги слід пропонувати обережно і цілеспрямовано, аби учні змогли побачити подібність між собою і героями книги. Після того, як діти зможуть ідентифікувати себе з головним героєм, йде завершальний етап, під час якого учні діляться своїми відкриттями.

Фази бібліотерапевтичного процесу:

• Iдентифікація – ототожнення себе з героєм («він такий, як я»), чи з головною ідеєю, яку несе запропонований текст.
• Проекція –«перекладання» посилання на власні переживання або проблеми («я відчуваю те саме, що він»).
• Kaтарсис (підняття, очищення, оздоровлення) – полегшення, що виникає з емоціонального вирішення проблем («уфф, мені вже краще, можу зробити те, що він»).
• Розгляд – нова точка зору на власні проблеми, які роблять можливим включення «текстових» послань до особистої системи цінностей і приводить до змін («я це зробила (зробив)!»).

     Починаючи роботу з учнями, слід ґрунтовно продумати, які з основних бібліотерапевтичних технік можуть дати найкращі терапевтичні результати.

До основних бібліотерапевтичних технік належать:
- самостійне читання тексту вголос;

- читання вибраних текстів у терапевтичній групі лідером групи або особою, яка проводить заняття;

- слухання бібліотерапевтичних текстів із релаксаційним чи активізуючим характером;

- бесіди за прочитаними творами;

- написання листа літературному герою;

- «вживання в роль» обраного героя і розігрування сцен (драм), що відображають літературну ситуацію або фрагмент біографії літературних героїв учасниками занять. Молодші школярі  після прочитання книги демонструють місце дії і героїв через малюнки, інсценування уривків.

     Дітям    дещо    старшого     віку     після    бібліотерапевтичних     сеансів можна запропонувати на вибір наступне:
1) розкрити зміст книги, використовуючи точку зору одного із персонажів, що відрізняється від авторської;
2) створити     інше     закінчення     або    припинити      читання        перед  останнім розділом і придумати свою кінцівку твору;
3) намалювати        серію      послідовних      малюнків     про   найважливіші події книги («Фільмуємо книгу!);

4) інсценувати пригоду, описану в книзі, з учнем у головній ролі;
5)   взяти    участь  у   дискусії,    що    стосується     вирішення    проблеми, яка спіткала одного із персонажів твору;
6)   обговорити сильні та слабкі сторони  персонажа,  з яким дитина ототожнює себе.

     Діти підліткового віку для «вживання» у роль персонажа надають перевагу письмовим формам роботи: написанню листів.

                     Алгоритм проведення бібліотерапевтичної роботи з учнем:
1. Визначте проблеми учня. Це може бути зроблено за допомогою спостереження, особистої бесіди, розмови з батьками чи педагогами,
аналізу письмових відповідей.

 2. Забезпечте учня відповідною літературою, яка висвітлює проблему.       

При цьому пам`ятайте про наступне:

а) книга повинна відповідати читацькому рівню учня;
б) текст повинен відповідати рівню зрілості дитини, аби викликати у неї інтерес;

в) тема читання має відповідати  ідентифікованим потребам;
г) персонажі мають бути правдоподібними, аби учень співпереживав;
д) сюжет має бути реалістичним і залучати творчий підхід до вирішення проблем.
3. Продумайте місце і час занять, а також те, як ці заняття будуть проведені.

4. Розробіть заняття, які йтимуть за читанням чи слуханням (дискусія, малювання, драма, твір тощо).

5. Мотивуйте підлітка до роботи за допомогою занять, що передують читанню.

6. Залучіть його до процесу читання чи слухання.       

7. Зробіть перерву і дозвольте учневі декілька хвилин поміркувати.
8. Допоможіть зробити відкриття за допомогою дискусії, складання списку всіх можливих способів вирішення проблеми чи якоїсь іншої діяльності.

     Розглянемо зразки бібліотерапевтичного матеріалу.

Казка. Казкотерапія – “молодша сестра” бібліотерапії - це один з різновидів бібліотерапії (організованого і керованого читання, спрямованого на психологічну підтримку і допомогу у вирішенні проблем), адресована дітям від 6 до 9 років. 

• В казкотерапії головним терапевтичним інструментом є казка.
• Її призначення – нівелювання дитячих страхів, що супроводжують розвиток, заспокоєння дітей та пропонування їм способів розв`язання дитячих проблем і труднощів: внутрішніх, між ровесниками, в родині, в оточенні і т.ін.

     Виділяють 3 різновиди терапевтичних казок, які використовують для підтримки дітей з емоціональними, інтелектуальними та поведінковими проблемами:

     Релаксаційна казка

Maє принести малим слухачам розслаблення і заспокоєння, зняти напругу, для того, щоб, відпочивши, діти знову могли активно діяти. Це короткий твір, тривалість читання від 3 до 7 хвилин.Базується на внутрішній візуалізації, коли дитина створює уявні образи під впливом того, що чує. Завдяки уяві діти можуть “побачити” образи, “намальовані  словами”, а також брати участь в подіях, які переживає герой казки. Герой такої казки не відпочиває пасивно, після хвилини нерухомості настає період активності: герой п`є воду з джерела, купається, плаває, пірнає, літає на чарівному килимі, колишеться на океанських або повітряних хвилях. Ця релаксація додає нової енергії для реалізації нових завдань. Це регулюється відповідними елементами аутотренінгу, вставленими в текст казки.   Замість традиційної моралі в кінці байки чи казки, фінал зображує повні енергії нові форми радісної активності.

     Психологічно-повчальна казка

Відноситься до пізнавальної сфери, має на меті викликати зміни в поведінці маленького слухача за допомогою запропонованих йому нових зразків реагування і способів подолання страхів і проблем. Вона також містить елементи “чарівності”, героями можуть бути типові казкові герої – тварини, рослини, предмети, які “ламають” характеристики, приписані їм в байках. Завдяки ним малий слухач, чи вже самостійний читач, ототожнює себе з героєм, розширює репертуар своєї поведінки.   Через вплив на емоції допомагає розібратися у власних почуттях, полегшує розуміння ситуації, яка їх викликає, заохочує до розмови про власні проблеми під безпечним казковим “прикриттям”. Через демонстрацію невідомих дитині зразків, без зайвого моралізаторства, мотивує її до пошуку нових рішень.

     Психотерапевтична казка

    Це твір довший, ніж попередні, з розгорнутою і складною фабулою, фантастичне оповідання, яке стосується складних ситуацій, що викликають страх, особливо тих, які виникають з незадоволених потреб, попереднього негативного досвіду або просто з уяви.Зміст може стосуватися розлучення батьків, смерті близької особи, тяжкої хвороби рідних або самого маленького героя, різноманітних патологій суспільства, перенесених у казковий світ та ін.

Методика підготовки до казкотерапії:

·    Початок – приготування циклу зустрічей «Зустріч з книгою/казкою» (голосне читання класичних казок).

·    Інтеграційний характер «Зустрічей з книгою/казкою» (беруть участь здорові діти та діти, що мають проблеми).

·      Налагодження зв`язків між поколіннями шляхом запрошення до співпраці бабусь і дідусів (наприклад, «Розповіді бабусь-казкарок»).

·      Цикли «родинних читань» –  подолання сімейної читацької неграмотності (приготування дорослих до ролі провідників по світу дитячої книги).

     Методика–схема казкотерапевтичних дій відповідає загальній схемі бібліотерапевтичних занять і послідовно містить:

   1.  Діагностику проблем (за допомогою опитувань і розмов з батьками, вчителями,  вихователями, через розмови і спостереження безпосередньо за дітьми–відвідувачами бібліотеки).

  2. Визначення завдань і цілей занять (загальних і окремих), що відповідають   поставленому діагнозу, рівню і можливостям учасників.

  3. Відбір казок і методів роботи з ними, планування перебігу занять згідно поставлених цілей.

  4. Планування проведення занять у визначених умовах.

  5. Опрацювання сценаріїв окремих занять.

  6. Добір дидактичного матеріалу, реквізиту, що необхідного для проведення   занять.

  7. Розробка принципів оцінювання ефективності всього циклу в цілому та окремих  занять.

  8. Розповсюдження інформації про зустрічі з терапевтичними казками в локальному середовищі.

     Бібліотерапія для дітей старшого віку і підлітків.

     Схема дій аналогічна казкотерапевтичним заняттям з тією відмінністю, що учасники мають більші читацькі можливості, а при діагностуванні - слід брати до уваги власну думку самих дітей на їхні проблеми. Всі заняття мають бути добровільними, але контакти мають відбуватися за розробленою схемою. Заняття мають проводитись систематично, хоча б раз на тиждень,

найкраще не менше, ніж протягом кількох місяців. Надзвичайно ефективні бібліотерапевтичні заняття, пов`язані з проблемами підліткового віку (наприклад, перше кохання, відносини з батьками, агресія, непорозуміння з ровесниками, різноманітні залежності та їх наслідки). Бібліотерапія також використовується з профілактичною метою.

     Схема підготовки занять:

• Вибір назви циклу занять (переважно, це загальна або літературна назва), з визначенням загальної мети.
• Визначення категорії учасників (віковий склад і бажана кількість учасників – увага: терапевтична група має налічувати мінімум 6, максимум 15 осіб).
• Визначення кількості запланованих зустрічей, часу реалізації цілого циклу та місця проведення занять.

     Розробка окремих сценаріїв:

• Для кожного заходу має бути окрема назва.
• Мета кожного окремого заняття має бути пов`язана з загальною метою циклу.
• Час проведення має враховувати вік учасників (переважно 45 хвилин для старших, біля 20-25 хвилин для молодших).
• Надзвичайно важливим є метод подання матеріалу, наочні і дидактичні засоби, і, що особливо важливо – матеріали для читання.
• Необхідно мати план проведення занять, алгоритм поведінки бібліотерапевта, запитань до групи, передбачуваних реакцій і принципів оцінки.

     Слово і душа. Ці поняття вічні. І нічим так не вразиш, як словом. Ним можна і підбадьорити, а можна і завдати болю. Зараз багато звернено уваги на  лікувальні властивості книг.
Будь-кому, і дорослому, і дитині, вони потрібні. Сповнені глибокої вірив життя, які пробуджують оптимізм, відволікають від сумних думок, важких  переживань,  які  позбавляють від депресії, слабкості, бездіяльності.      Правильно дібрана книжка, яка викликає позитивні емоції, не менш
важлива, ніж ретельно приписані ліки. З її допомогою можна досягнути потрібного терапевтичного впливу на хворих і профілактичного  впливу   на здорових, стимулювати у них позитивні і погасити негативні настрої. Є безліч різних книг, в яких читач може знайти або душевну свободу, або, навпаки, віддатися смутку чи тузі. Читання дозволяє вивести людину з
пригніченого стану. (ДОДАТОК Л).

     «Лікування книгою» – це перспективний напрям функціонування шкільних бібліотек. Відповідно  - заповіді бібліотерапії – не зашкодь, допоможи, розвивай!

 РОЗДІЛ 5. Бібліотечне обслуговування школярів, які займаються

 науково-дослідницькою діяльністю

      Сучасному суспільству з його швидкими змінами потрібні освічені, моральні, зацікавлені люди, які можуть самостійно приймати рішення в ситуації вибору, здатні до співпраці, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, готові до міжкультурної взаємодії, володіють почуттям відповідальності за долю країни, за її соціально-економічне процвітання, здатні оперативно сприймати й творчо працювати з інформацією, що постійно оновлюється. Відповідати цим високим вимогам сьогодні може лише людина, яка оволоділа навичками наукового мислення. Враховуючи те, що пріоритетні способи мислення формуються в ранньому підлітковому віці, стає зрозумілим, що навички науково-дослідницької діяльності необхідно формувати ще в загальноосвітньому навчальному закладі.

     Головною метою роботи нашої бібліотеки є надання допомоги всім читачам у забезпеченні їхніх інформаційних потреб. Але особливої уваги заслуговують творчо обдаровані учні. В роботі з ними діяльність бібліотеки спрямована на вирішення таких завдань:  виховання мислячого, вдумливого грамотного читача; впровадження інноваційних форм і методів роботи;  сприяння вивченню, задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню кола пізнавальних, читацьких інтересів;  інформування, консультування та допомога у виборі книги;  навчання сприймати й аналізувати різні види і типи джерел інформації; виховання національної свідомості, формування громадянської позиції, моральних якостей, розвиток культури мовлення;  підготовка і мотивація учнів до здійснення самостійної, дослідницької, експериментальної діяльності;  створення організаційних та матеріально-технічних умов для здійснення дослідницької діяльності учнів.

     Робота з виховання свідомого читача-дослідника носить системний характер, здійснюється поетапно, безперервно.     В основу формування змісту роботи з розвитку дослідницьких якостей учнів засобами бібліотечної роботи покладено сучасні науково-методичні підходи:

• особистісно-орієнтований (кожна дитина з її запитами та можливостями є відправною точкою в розробці змісту роботи з читачами);
• інтегрований (поєднання різних засобів, методів, організаційних форм роботи для розв’язання завдань по формуванню компетентного читача);
• діяльнісний підхід (використання методу проектів).

     Бібліотечно-інформаційне обслуговування даної категорії читачів частіш всього ведеться  індивідуальними методами.  

     Мета індивідуального бібліотечного обслуговування – допомога особистості в її соціалізації через читання і отримання інформаційної підтримки. До завдань індивідуального обслуговування входять:  задоволення інформаційних потреб; сприяння підвищення рівня культури читання та інформаційної компетентності учня; організація співробітництва читача та бібліотекаря. Індивідуальне бібліотечне обслуговування повинне допомогати самостійному розкриттю, пізнанню, вираженню особистості у всіх сферах його життєдіяльності: навчальної, дозвіллєвої та ін.

     До найбільш ефективніших форм і методів послуг індивідуального бібліотечного обслуговування можна віднести:  індивідуальні бесіди,  індивідуальне інформування,  індивідуальна рекомендація.

     Індивідуальне планове читання складається з теми, над якою працює учень-дослідник – це надає процесу читання певну ціляспрямованність. Також читачу надаються консультації біля предметного каталога та куточка «Я – компетентний читач!». При диференційованому  обслуговуванні  проводяться  практичні занняття  «Правила оформлення творчих робіт», «Складання списку використаної літератури (джерел)», «Правила бібліографічного опису документів», «Як читати більше та стать першокласним читачем», «Книжкова лабораторія в кишені», «Книга корисна, коли її читають». (ДОДАТОК М,  ДОДАТОК О).

     Абонентами індивідуальної інформації бібліотеки є обдаровані діти, учасники олім­піад, конкурсів, школярі, які відвідують  факультативи та гурткові заняття. Для них скла­даються індивідуальні переліки рекомендаційної літератури  та проводяться індивідуальні консультації біля полиць відкритого доступу. Також в бібліотеці оформлена тека на допомогу учасникам олімпіад «Корисні ресурси варті уваги». Бібліотека допомагає в пошуку інформації дітям, які працють за програмами Малої Академії наук. Підготовлено методичні пам`ятки  «Поради юному науковцю» (ДОДАТОК Н)  щодо роботи з літературою, інформацією під час підготовки робіт для МАН.

     Бібліотекарем ведеться картотека індивідуального керованого читання, в якій вказані нахили та обдарування дитини.     На формулярах творчих, обдарованих дітей зроблені помітки, щоб знати, в якому напрямку з ними працювати.    Постійно надається допомога з  добору необхідної літератури для написання науково-дослідних робіт, доповідей, рефератів, проектів тощо.

     Робота з  формування дослідницьких умінь учнів розпочинається з початкової школи. Використовуються невеличкі за обсягом інформаційні проекти, спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення. Їх метою є підготовка розповідей, повідомлень, які потім діти презентують на родинних, тематичних святах та інших масових заходах.    З учнями середніх та старших класів організовано роботу над проектами, які потребуюють чіткої, продуманої структури, визначеної мети, актуальності для всіх учасників, ретельно спланованих форм роботи.  З метою розвитку творчого потенціалу школярів  залучаємо дітей до участі у читацьких конкурсах: «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу», «Найкращий читач України», конкурсі юних декламаторів на кращий власний вірш і поезію улюблених авторів «Поетичний вернісаж».

     Інтерес до довідкової та науково-популярної літератури формують такі види позакласної роботи як олімпіади, тематичні вечори, гра «Найрозумніший», брейн-ринги, ерудит-шоу та інші позакласні заходи, які проводять вчителі та бібліотекар. Наприкінці навчального року обов`язково підводимо підсумки: арт-дебют «Школа має таланти» - реклама творчості талановитих дітей із демонстрацією персональних виставок, бенефісів юних творців, переможців міських олімпіад, конкурсів,  юних спортсменів тощо.      Розвиток творчих здібностей учнів – це справа не одного дня, тижня чи місяця, а результат наполегливої та систематичної праці впродовж року,  часу навчання у школі, усього життя.     Метою та основною задачею сучасної школи є виховання всебічно розвиненої людини, прищеплення інтересу до знань, плекання талантів, розвиток здібностей, здійснення особистого підходу у виховання та навчанні дітей.

    Визначну роль у цьому процесі відіграє книжка. Навчити дитину знань, прищеплювати навички бібліотечно-бібліографічної грамотності, вироблення навичок користування інформацією – провідна мета нашої бібліотеки.  

     «Вчимося читати – вчимося жити!» - простий вислів, але слова говорять самі за себе. Протягом усього життя ми навчаємося пізнавати навколишній світ. Поряд з нами завжди ті, хто допомагає  у цій нелегкій справі: батьки, вихователі, вчителі, бібліотекарі. Але є ще один, іноді зовсім непомітний, хоча доволі серйозний і важливий помічник. Він із  дитинства щодня супроводжує нас життєвим шляхом дорослішання і самоствердження, даючи поради і приклади, відкриваючи світ мрій і сподівань, допомагаючи пізнавати минуле і зазирнути у майбутнє. Ім’я йому – книга. Саме вона може стати найдорожчим скарбом і найважливішим відкриттям, але, якщо ми не встигнемо своєчасно «встановити із нею зв’язок», ризикуємо втратити його раз і назавжди.

  ВИСНОВКИ

      Привабливий образ бібліотеки сьогодні – багатогранний. Вона потрібна суспільству як джерело інформації, як шлях до душі кожної людини, повинна створювати для своїх користувачів максимально комфортне середовище, бути відкритим центром для усіх тих, кому потрібна книга та психологічне розвантаження. Тому так важливо не обмежуватися традиційними формами роботи з читачами, а шукати нові шляхи популяризації бібліотечних ресурсів, розповсюдження знань, формування культури і духовності підростаючого покоління. Бібліотека, яка бажає стати успішною, повинна орієнтуватися на інтереси реального користувача і для цього використовувати не тільки книжковий простір, а й свій інформаційно-технічний потенціал. Оновлюються, трансформуються традиційні форми бібліотечного обслуговування, здійснюється пошук і обґрунтування інноваційних та нетрадиційних форм, які сприяють неформальному спілкуванню користувачів, цікавому проведенню вільного часу. Вони не мають сталої методики проведення, тому що народженні фантазією, особистим баченням: новизна у назвах,  діалог бібліотекаря з користувачем та користувачів між собою, наявність елементів театралізації, ігрових моментів, своєрідної атрибутики, широке використання бібліотерапії. Різноманіття  форм та методів допомагає бібліотечним фахівцям у досягненні змістовної роботи з читачами.

    Відома істина: діти - найбільша цінність. Основним принципом соціокультурної політики щодо дітей є максимально можлива диференціація заходів, які сприяють духовному і інтелектуальному їх зростанню, самопізнанню і самоосвіті.                                     

     Місія нашої бібліотеки  в тому, щоб, використовуючи всі наявні ресурси, створити середовище розвитку дитини через читання, книгу і нетрадиційні види носіїв інформації, що відповідає його статі, соціокультурним та індивідуальним особливостям. Головним  в роботі бібліотеки  залишається соціалізація особистості, організація бібліотечного обслуговування, яка б відповідала віковим, психологічним особливостям дитинства і юності.

     Саме шкільні бібліотеки, на відміну від інших типів бібліотек, володіють своєрідною специфікою методик обслуговування своїх читачів, яка, базуючись на вікових та психолого-педагогічних основах розвитку, дає можливість впливати на всі сфери формування творчої особистості: естетичну, технічну, профорієнтаційну, культурну тощо. У період становлення учня як читача необхідно приділяти значну увагу вихованню культури читання: формування свідомого ставлення до книги та бібліотеки, вмінню самостійно вибирати книгу, вдумливо читати і осмислювати прочитане.

     Таким чином, різноманітність форм і методів, які використовуються у роботі бібліотеки, співпраця з педколективом та класними керівниками, застосування інноваційних методик під час проведення бібліотечних уроків та масових заходів, не лише сприяє формуванню творчих якостей читачів, але й стає підґрунтям для реалізації проявів дитячої творчості.

     Від того, чи читають наші діти, що і як читають, залежить їх сьогоднішній успіх і завтрашня доля, а в сукупності, доля держави, її майбутнє. Дитяче читання називають інтелектуальним ресурсом країни, головним резервом розвитку людського потенціалу нації.

     Беззаперечним є постулат, що бібліотеки існують заради Читача. 

У центрі нашої уваги – читач-дитина з його віковими і психологічними  особливостями.  Старанно і надалі будемо використовувати всі ресурси оновлення інфраструктури  бібліотеки, впроваджувати інновації, розширювати соціальне партнерство, діяти головними принципами через доступність, відкритість, мобільність та здатність до трансформації.

 Джерела

1. Балашова, Е. В. Библиотерапия детства [Текст] / Е. В. Балашова // Шкільна бібліотека плюс. – 2007. - № 7. – С. 6-8.

2. Дудіна,  Н.  Г.  Інформаційна робота шкільного бібліотекаря [Текст] / Н. Г. Дудіна // Шкільний світ. – 2000. – №21. – С. 8.

3. Гаврилюк,  С.  О.  Система роботи бібліотеки у формуванні читацьких інтересів [Текст] / С. О. Гаврилюк  // Шкільна бібліотека. - 2011. - № 9. - С.13

4.  Ковальчук,  С.  Сучасні  форми роботи в бібліотеках : інформація до словника успішного бібліотекаря [Текст] / С. Ковальчук // Бібліотечна планета. – 2014. – № 4. – С. 14-17.

5. Колодяжна, А. М. Масова робота в шкільній бібліотеці - дієвий засіб бібліографічного інформування [Текст] / А. М. Колодяжна // Шкільний бібліотекар. - 2011. - № 5. - С. 6-7.

6. Метейко, А.  Організація роботи шкільної бібліотеки [Текст] / А. Метейко // Шкільний світ. - 2008. - № 3. - С. 28.

7. Москалець, Л. Відроджуємо смак до читання [Текст] / Л. Москалець // Бібліотечна планета . - 2012. - № 1. –  С. 11-12.

8. Мосорик, Г. М. Активні форми роботи у вихованні інтересу до читання: спільна  робота  вчителів   та   бібіліотекаря  [Текст]  /  Г. М. Мосорик // Шкільний  бібліотекар . – 2014 . - № 6 . - С. 4-6.

9. Палагняк,  Л. Й.  Спільна робота шкільної бібліотеки та педагогічного колективу [Текст] / Л. Й. Палагняк // Шкільна бібліотека. – 2009.- № 7.- С.16

10. Пасєчнік, Т. Ф. Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального  закладу [Текст] / Т. Ф. Пасєчнік // Шкільний бібліотекар. - 2014. - № 2. – С. 6-10.

11. Петрова, С. В.  Роль і місце інформаційного центру бібліотеки у навчально-виховному процесі  [Текст] / С. В. Петрова  // Шкільна бібліотека. - 2010. - № 3. - С. 23-25.

12. Пикало,  В. В. Роль шкільної бібліотеки у впровадженні інноваційних процесів : методика, пошук, досвід [Текст] / В. В. Пикало // Шкільна бібліотека. - 2008. - № 8. - С. 46 - 47.

13. Пикало,  В.  В. Технології масової роботи шкільної бібліотеки : методика, пошук, досвід [Текст] / В. В. Пикало  // Шкільна бібліотека. - 2008. - № 10. - С. 69-70.

14. Полохач, Т. М. Сучасна бібліотека – центр підтримки та розвитку культури читання  [Текст]  / Т. М. Полохач  // Шкільний бібліотекар. – 2013. - № 5. – С. 8-14.

15.  Поперечна, Л. Мрії Попелюшки, або Новий функціонал шкільної бібліотеки [Текст] / Л. Поперечна //  ШБІЦ. – 2013. - № 4. - С. 5–14.

16. Сербіна, В. А. Моніторинг читацького попиту та інтересів користувачів [Текст] / В. А. Сербіна  // Шкільний бібліотекар. – 2013. - № 6. – С. 2-6.

17. Сікорська, Н. Д. Застосування шкільною бібліотекою нових бібліотечних технологій : методика, пошук, досвід [Текст] / Н. Д. Сікорська // Шкільна бібліотека. - 2006. - № 8. – С. 11-14.

18. Тукало, З. Ф. Бібліотека як центр формування інформаційної культури [Текст] / З. Ф. Тукало // Шкільний бібліотекар. – 2013. - № 5. – С. 5